Весняне
Вже пролісками сніг запах,Хоча мороз щоки рум"янить,
І близько-близько десь весна
Летить на кониках буланих.
Крилатих вісників-гінців
Поперед себе посилає,
Вже пролісками сніг запах,Хоча мороз щоки рум"янить,
І близько-близько десь весна
Летить на кониках буланих.
Крилатих вісників-гінців
Поперед себе посилає,
Сипле, сипле, сипле сніг
З неба сірої
Міріадами
Ті метелики холодні
З циклу
Порідшав сніг
Крізь білу тканинувраз проступили нечіткіхатки, зіщулені селянкиі білі верби хилиткі
Кого вони чекали з ночі,що побіліли, як стовпці,чом в захололі їхні очітрусились снігу пластівці
1
Перший
Утративши непевну вись,принижений вітрами,погаслий жайвір падав вниз,провалювавсь над нами
Зіщулившись, вода німайого не відбивала,бо слухала, як йде зимаі брязкає металом
О білість
Тебе забагато
Це надмір для зору — і все не ввібрать
І чим відшкодуються змушені втрати —живучим струмком а чи летом пера
Місяці жду
Мені без нього лячно
Сніг забіліє в самотнім саду
Серце заб’єсь доброзичливо і вдячно
1
Перший
Утративши непевну вись,принижений вітрами,погаслий жайвір падав вниз,провалювавсь над нами
Зіщулившись, вода німайого не відбивала,бо слухала, як йде зимаі брязкає металом
Дія 1Дія 2Дія 3