1 min read
Слушать(AI)Сніг
З циклу
Порідшав сніг.
Крізь білу тканинувраз проступили нечіткіхатки, зіщулені селянкиі білі верби хилиткі.
Кого вони чекали з ночі,що побіліли, як стовпці,чом в захололі їхні очітрусились снігу пластівці?
Чом вони подих тамували,до дня обернені лицем,чому лиш я один як палецьішов забитим путівцем?
Чи ж годен я сказать хоч слово,щоб заперечить німоту,чи ж обійти їх чистим полем,проклявши снігу гіркоту?***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Початки “Ваготіти вітрові”
Ваготіти вітрові сім’ям кропив’яним —погідна порожнеча хай не приймає крику Рунь до руниці — злагода кольору —зменшує відстань до тебе, найближчої Все те узлісся обнесе пусткою,дні мурашині минулись невмічені,слід перешила трава-саморосл...
По-ступ
Знов землю відчиняють грабарі —до глини прикрої вгрібаються лопати Ізнову розпинають на горінеоблітанну душечку Люд збайдужілий, під один кашкетпідструганий, і на одну підошву —зрівня гробки, посунувши вперед,і вшиє заполоч криваву в дов...
Тяжіння
Приручений вітер слухняно зі мною ішов через степ,куйовдив волосся уже не густеі слід замітав — лишався хвилястий пісок, —лише б не запікся важкий, переходжений крок Розмлоєна пахла земля глибиною,і час розкривався, мов скойок долоні,аби пока...
Зворотний зв’язок
Немає відстаней Є забуття байдужих Далеко ми сягаємо, ввібгавшись у думки Прийшов сьогодні й ти в сніги до мене, друже