1 min read
Слушать(AI)Сніг у саду
Місяці жду.
Мені без нього лячно.
Сніг забіліє в самотнім саду
Серце заб’єсь доброзичливо і вдячно.
Пусто і тоскно ніччю в селі.
Я тут чужий і настроєний ворожо.
Дивлюсь з порога на далекий
І хочеться бути замість Дуная сторожем.
І хто повірить — що я народився тут!
Скільки вдень на селі галасів.
Який чужий, чужий мені цей статут.
Дитинячих відчувань не зосталося.
Око не звикне, в темряві мені лячно.
Боже, сніг ледве біліє в саду.
На душі — якась моторошність.
Мрячно.
Місяця жду.***
Семенко Михайль
Стихи Семенко Михайля. (31 декабря 1892 — 23 октября 1937) — украинский советский поэт, основоположник и теоретик украинского футуризма. Автор с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Запрошення “Я покажу вам безліч світів”
Я покажу вам безліч світів Оригінальних і капризних Я покажу вам безліч шляхів Хто хоче мого духа визвать
Кіно
На задній лаві в Поцілункувались міцно скрипка й піаніно Він почув себе ніби на І розповідав Ванді про петербурзьку Ніну
Риси гір
Обведені смужками мені подобаються рисихінських Витворені зломи верхогір і падань Літом я пригадую вони похожі на килимз тигрових А повітря пахне іноді як ладан
Протока Берінга
Ні, не поїдемо ми з Вами в Америку, Бо будете падати там в істерику, Бо серце моє, найсвятішу муз’ику, Нерозважному