1 min read
Слушать(AI)Тюльпани
Червоне золото тюльпанівна сірім сонці — танці з ликаі механічний сад мелодій,де в чорних дисках спить музика.
Металу в’язень — людський голосзасуджений в кружок порожній,і світу в’язень — людське серцецього збагнути неспроможне.
Крізь сірий шовк — безбарв’я сіречервоне золото тюльпанів.
Цвісти, горіти й проминати,лишати все, йдучи в незнане!
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Ніч на площі Юра
Північ чорна, наче вугіль,ходить тінь по площі Юра,в’ються обручами смугина блискучих сірих мурах Місяць — таємничий перстень,вправлений у ночі гебан Будеш в срібнім сяйві мерзтипід холодним дахом неба Відрізнити сам не можеш,що тут...
На вітер
Кинь пісню на вітер,на вітер слова Десь шепотом віти,десь шумом трава Не в воду глибоку,а в сонце пливеш Подумай, нівроку:ех, світ цей без меж
До холодних зір
Накрита неба бурим дахом,мов бронза, ніч тьмяніє й стигне Як вбиті в ніч горючі цвяхи,холонуть зорі в сині криги Насуплений, їдкий, запеклийзаслониш очі лунатичні,бо твоє серце — чорне пекло,середньовічне і містичне Тремти в цей веч...
Гірка ніч
Заснули люди в чорнім місті,під ковдрами леліють сни Твоєї мрії не поміститьцей світ безкраїй та тісний Замовкли голоси охриплі,і спокій крила розпина,і північ зерна маку сипле,та не для тебе тишина І ось дрібний чорнявий хлопецьпід...
