1 min read
Слушать(AI)Гірка ніч
Заснули люди в чорнім місті,під ковдрами леліють сни.
Твоєї мрії не поміститьцей світ безкраїй та тісний.
Замовкли голоси охриплі,і спокій крила розпина,і північ зерна маку сипле,та не для тебе тишина.
І ось дрібний чорнявий хлопецьпідніс долоні до чола.
Ні, суті світу ти не схопиш,не вирвеш віршем корінь зла.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Гіпнотизер
В молочнім світлі матових кінкетівцвітуть на чорнім шовку ордері Вогонь в очах холодних загорів,в судоргах пальці, начеб грав на флейті Круг нас паде зелено-жовта мряка,різнув у вухо свист слизький, мов різки Тоді виймав із наших чі...
Liber peregrinorum 3
Книга прочан 3 Дорога жовта під ногами,блакитне небо понад нами Іду незнаними шляхами Людина — вічний пілігрим
“Хто-небудь в розпуці де-небудь на світі” з Райнер Марія Рільке
З Райнер Марія Хто-небудь в розпуці де-небудь на світі, Хто-небудь в розпуці без причини на світі В розпуці ради мене
Назавжди
Мужчини в сірих пальтах тонуть в синяві провулка,і тінь замазує панни, мов образи затерті У склянці золотавий чай Так хочеться опертисьоб край вікна й міцний, терпкий і синій пити холод,дивитись, як сумна зоря останнім поцілункомпрощаєть...
