Сосновий день хиливсь в сосновий вечір,
І помідорне сонце обливалосьпід краном у блакитному саду,
Ще тінь сіріла,ще бриніли квіти, —червона кофта поливала їх,
Ще все було!
Бринів життя світанок,
І з рук його перепустка
В той дивний світ, що стане
В усе твоє швидке
Стриміли в небо золоті дороги,
І ти, мале й зелене, був при нім,
При нім, при нім,маестро
Нелегко оглядатися.
Нелегко,
Коли незглибна глибина перед тобою,
Перед самим тобою,
Ще вонахвилюється, і прагне,і віщує
Як важко оглядатися.
Прощай!..1964
