Присвячую Олександру Довженкові

Сосновий день хиливсь в сосновий вечір,

І помідорне сонце обливалосьпід краном у блакитному саду,

Ще тінь сіріла,ще бриніли квіти, —червона кофта поливала їх,

Ще все було!

Бринів життя світанок,

І з рук його перепустка

В той дивний світ, що стане

В усе твоє швидке

Стриміли в небо золоті дороги,

І ти, мале й зелене, був при нім,

При нім, при нім,маестро

Нелегко оглядатися.

Нелегко,

Коли незглибна глибина перед тобою,

Перед самим тобою,

Ще вонахвилюється, і прагне,і віщує

Як важко оглядатися.

Прощай!..1964