Синій сон у небесному морі,
Сплять часи, і віки, і літа.
Я лечу у сіянні прозорім,
Труться зорі німі об літак.
Спить жадання якесь
На всесвітнім святковім чолі,
Тиша тишу по імені кличе,
Пахне пилом і потом Землі.
Пахне сіном з Чумацького Возу,
Що мені сивиною сія,
І тремтить, як стебло верболозу,
Зачарована мрія
Доки в серці бажання не пізні,
Доки юності чиста пора,
Подаруй мене,
Земле,
І води подаруй із Дніпра.
Доки доля дорогу стеле,
Доки в снах я літаю ночами,
Доки весни стоять за плечами,
Подаруй мені дівчину,
Земле!
Там, де хата всміхається
У свої батьківщинні ночі,
Подаруй мені сльози
І в коханні настояне тіло.
Подаруй мені думи
І краси на шляху віковім,
Синій сон у небесному
І безсоння у морі твоїм…1957
