“Серпень ліг під кущем смородини”

Серпень ліг під кущем смородини,

Шепотів: дозрівай, будь ласка,

З неї вийшла на берег

З голубими зубами Настка.

І сміється Настуня

Між ромашками з лободи.

За смородиною і

Попід сонце йдуть поїзди.

Подалися тополі в тіні,

Прив’язалися до

Прителющать дощі осінні,

І — вже Насточка не мала.

І смородина не зачує,

Як під сонцем замруть поїзди.

Настка в полі, як дід,

У хатиночці з

Хто там ліг під кущем смородини?

Хто шепоче: зажди, будь

У колисці німої

На хмарині гойдалась Настка.1955