Одчиняй, проклятий жиде!
Бо будеш битий… одчиняй!
Ламайте двері, поки
Старий
Постривай!
Стривайте,
Свиняче ухо!
Жартувать,
Чи що, ти
Я? з панами?
Крий боже! зараз, дайте встать,
Ясновельможні (нишком —
Пане полковнику,
Упали двері… а
Малює вздовж жидівську
Здоров, свине, здоров, жиде,
Здоров, чортів
Та нагаєм, та нагаєм.
А жид зогнув
Не жартуйте,
Добривечір в хату!
Ще раз шельму! ще раз!.. годі!
Вибачай, проклятий!
Добривечір! а де
Умерла,
Лжеш,
Іудо!
Посипались
Ой паночки-голубчики,
Єй-богу,
Брешеш,
Коли брешу,
Нехай бог
Не бог, а ми.
Нащо б мав ховати,
Якби жива?
Нехай, боже,
Щоб я був
Ха-ха-ха-ха!..
Чорт, панове,
Літаню співає.
Як же воно?
Далебі, не
Отак,
Лях хреститься,
А за ним
Браво! браво! охрестили.
Ну, за таке
Могоричу, мості-пане!
Чуєш, охрещений?
Зараз,
Ревуть, мов скажені,
Ревуть ляхи, а
По столу
Єще Польща не
Хто куди
Давай,
Із льоху та в хату,
Знай, шмигляє, наливає;
А конфедерати,
Знай, гукають:
Жиде!
Жид не
Де цимбали? грай,
Аж корчма трясеться
Краков’яка оддирають,
Вальса та мазура.
І жид гляне, та
Шляхетська
Добре, годі! тепер
Не вмію,
Не божись, собача
Яку ж вам?
Була собі Гандзя,
Каліка небога,
Божилася,
Молилася,
Що боліли ноги;
На панщину не ходила,
А за
Тихесенько,
Поміж
Годі! годі! це погана:
Схизмати
Якої ж вам? хіба оцю?
Стривайте,
Перед паном
Ходить жид ходором,
І задком,
І
Перед паном
Добре, годі! тепер
Жартуєте, пане:
За що
Що слухали.
Не кривись, поганий!
Не жартуєм.
Давай
Де мені їх взяти?
Ні шеляга, я
Ласкою
Лжеш, собако! признавайся!
А нуте, панове,
Засвистіли,
Хрестять Лейбу знову.
Періщили, періщили,
Аж пір’я
Єй же богу, ні шеляга!
Їжте моє тіло!
Ні шеляга! ґвалт!
Ось ми
Постривайте, я щось
Почуєм, почуєм,
Та не бреши, бо, хоч здохни,
Брехня не
Ні, в
Твої
Мої!.. ховай боже!
Ні, я кажу, що в
Вільшанські
По три сем’ї, по
Живуть в одній
Ми це знаєм, бо ми
Їх так
Та ні, не те…
Щоб лиха не знали,
Щоб вам гроші приснилися..
Бачте, у
У костьолі… у
А дочка Оксана!
Ховай боже! як панночка!
Що-то за хороше!
А червінців! хоч не його,
Так що? аби
Аби гроші, однаково!
Правду Лейба каже;
А щоб певна була правда,
Нехай шлях покаже.
Ляхи у Вільшану.
Один тілько під
Конфедерат
Не здужа встать, а курника,
П’яний і веселий:“My zyjemy, my zyjemy,
Polska nie zginela”.
