Спить Вкраїна та
Нові щодень лічить,
Гина слава… та й ту
Усяке калічить.
Не вернеться
Нехай не вертається
За що ж з теї
Святої знущаються?
Гріх великий… Чи вже ж
Славнії
Умирали в лютих муках,
Закуті в кайдани?..
Чи вже ж дарма в нас мушкети,
Гармати гриміли?
Нащо ж всюди, де не глянеш,
Виросли могили?
Ще ж пісні не
Чи то ж на
В їх співають святу славу,
Козацькую славу?
Спи ж у льоху, в привітиці,
Велика руїно.
Спи, небого сердешная,
Мати Україно!
Поки зорють
Могилу у полі.
Поки й пісня
Про вольную
Тяжко… Глянеш — люд як люде,
Ніби все радіє,
А придивишся… жаль,
Усю землю криє.
