Були голодні сорокові роки —нових надій післявоєнний час.
В маленьке місто, з-поміж гір високихприйшла у гості молодість до нас.
І загорілись мріями каштани,і розцвіла над Зальцахом любов,і ми — неначе справжні зальцбуржани —із містом разом оживали знов.
Зальцбурґ, чудесне місто!
Ах, неповторні це були часи!
Зальцбурґ — для гімназиста —це юність повна чару і краси!
Зальцбурґ, коханий Зальцбурґ!
Який багатий в цьому слові зміст!
Зальцбурґ, — хто знає Зальцбурґ? —найкраще з кращих чужоземних міст.
Були прекрасні сорокові роки,був неповторний молодості час.
Чудесне місто серед гір високихновим життям сміялося до нас.
Нам відчинялися столітні брами,нас вчила мудрості гірська ріка,і наглядав над нами строгий замок,мов справедлива батьківська рука.
Зальцбурґ, чудесне місто!
Ах, неповторні це були часи!
Зальцбурґ — для гімназиста —це юність повна чару і краси!
Зальцбурґ, коханий Зальцбурґ!
Який багатий в цьому слові зміст!
Зальцбурґ, — хто знає Зальцбурґ? —найкраще з кращих чужоземних міст.1976
