1 min read
Слушать(AI)Село
Корови моляться до сонця,що полум’яним сходить маком.
Струнка тополя тонша й тонша,мов дерево ставало б птахом,
Від воза місяць відпрягають.
Широке, конопляне небо.
Обвіяна далінь безкрая,і в сивім димі лісу гребінь.
З гір яворове листя лине.
Кужіль, і півень, і колиска.
Вливається день до долини,мов свіже молоко до миски.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Тюльпани
Червоне золото тюльпанівна сірім сонці — танці з ликаі механічний сад мелодій,де в чорних дисках спить музика Металу в’язень — людський голосзасуджений в кружок порожній,і світу в’язень — людське серцецього збагнути неспроможне Крізь сір...
Трикутник
Віра, надія, любов Бажаєш, що незнане,що невідоме,з тугою серця дрижить Блакитний цвіт зів’яне,углиб потоне,більше не хочеш вже жить Забий стрілою смутокта біль глибокий,вір і надійся знов
Похмурий гімн
Похилі чола,похмурі очі,розпука гола,мов свердлом, точить Тривожний голосшепоче стиха,та зір навколошукає лиха Тривожні очі:німим що буде І серед ночіблукають люди
Запрошення
Вже спалюється день на вугіль ночі,росою вечір трави з попелу полоще,і ляк, мов свердел, твоє серце точіть,і місяць тіні згублені полошить Самітний друже, мов у ночі пояс,ти в таємничість світу оповитий В цей вечір весняний ходи зо мноюв...
