1 min read
Слушать(AI)Запрошення
Вже спалюється день на вугіль ночі,росою вечір трави з попелу полоще,і ляк, мов свердел, твоє серце точіть,і місяць тіні згублені полошить.
Самітний друже, мов у ночі пояс,ти в таємничість світу оповитий.
В цей вечір весняний ходи зо мноюв корчмі на місяці горілку пити.1931
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Стріла
Подай мені лютню з каміння,холодну мов лід і блискучу мов сталь О, не кантилена осіння,зими променистий, іскристий кришталь Не зайві жалі легкозмінні,не мелений мелос, не настрій шовковий Хай струни, як вістря кремінні,деруть мої па...
Слово до розстріляних
Це правда: кров з каміння може змити дощ,червона місяця хустина може стерти,але наймення ваші багряніш від рожгорять у пам’яті на плитах незатертих Змагались ви уперто й мріяли, й жили,кохались у суворості, як ми у гулях,і ваші очі сяли вічні...
Малий гімн
Стріла намірена до льоту,струна настроєна до гри Червоні зорі, мов монети,в калитці вечора лягли А серце Серцю лиш п’яніти,тремтіти і кохать йому
Пісня про незнищенність матерії
Забрівши у хащі, закутаний у вітер,накритий небом і обмотаний піснями,лежу, мов мудрий лис, під папороті квітом,і стигну, і холону, й твердну в білий камінь Рослинних рік підноситься зелена повінь,годин, комет і листя безперервний лопіт ...
