Віра, надія, любов. – ч. 1О, вічно тужать людські душі,час принесе поразку.
Хай нам шепоче янгол в ушінову шовкову казку.
Прилине срібний янгол уночі,примара невидима,аж батьківщину осяйну сплячипобачиш над очима.
Пізнати знов єдине і важне,почути знов забуте,та осягнути недосяжне,здобути нездобуте.
Де від землі до вічності є скрут,скажи мені, мій доме!
В трикутнику знайти четвертий кут
Велике Невідоме.29 березня 1932 р.
