Шумить і шамотить шумка шума,шум прибирає, як весною повінь,і кожен лист на дубі шуму повен.
Здіймає шлик із голови чумак.
Шпарка шурнула шурубура шуру,мов малахай, маха майном у майі розвіває все кругом украй,що людям аж мороз іде за шкуру.
Тріщить, лящить, мов щелепа, корчма,й ліщина галуззю стає сторчма.
Це бродить вітер, шуму перший родич,і пальцем стукає до неба віллі.
Це шум — натхненна музика природина смерті та життя гучнім весіллі.