1 мин
Слушать(AI)До весни
Весно — слов’янко синьоока,тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,що з дна сріблистим мохом сяють.
Направо льон і льон наліво,дібровою весілля їде.
Скрипки окрилюються співом,і дзвонять тарілки із міді.
Розкотисті музики грають,свячене сонце в короваю.
Весна весільна і п’янлива,червоний клен, мов стяг.
Це ти мене заворожилана смерть і на життя.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Гіпнотизер
В молочнім світлі матових кінкетівцвітуть на чорнім шовку ордері Вогонь в очах холодних загорів,в судоргах пальці, начеб грав на флейті Круг нас паде зелено-жовта мряка,різнув у вухо свист слизький, мов різки Тоді виймав із наших чі...
Молитва до зір
Не срібло миршаве, не хміль,не лавр сумнівний і двозначний,не дотепів грайливих сіль,не успіх в грі на риск небачній,не уст золотомовних мед,не почестей солодка маннаі навіть не чеснот букет,що світлість їх не раз оманна,не винограду темний сіку к...
Апокаліпсис
Підводяться, мов сонні, велетенські леви, силюетитяжких, прирослих до землі, кам’яностопих тюремі в’язнів по ночах відвідують коханки і комети,і місяць, мов рудий павук, повзе поволі муром Коли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайво<b...
Малий гімн
Стріла намірена до льоту,струна настроєна до гри Червоні зорі, мов монети,в калитці вечора лягли А серце Серцю лиш п’яніти,тремтіти і кохать йому
