2 min read
Слушать

Розщіп

Пом’якшений до сліз снувався голос вітру,а в пучці вказівній дрімав вогонь досвітній,і тіні на стіні писали розпач свій,і книга на столі лежала, мов

Майбутнє не ввімкнеш і не освітиш долі,хіба сліпим перстом ковзнеш по

І думка ледь жива у сонному розсоліздригнеться — спалахне на мить вогонь в

Струсне електрострум єством, і зрине згадка;з іконою в руках йде боса мати в ніч,а стовп вогню упав на Прип’ять, наче кладка,щоб в небуття життя пішло на сто

Йде мати — на руках у неї Божа

Кого хто рятував — подосі не збагну?..

Бо простір розірвавсь і розщепився атом,а промінь у руках ікону

І розчахнувся зір; поміж очима

Святого лику того докупи не

І рветься пополам мій вигук: — Ма-мо…

І лускає пітьма, щоб спалахнуть на мить…***

0
0
46
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Приметы потепления
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+