2 min read
Слушать

Лягти горізнач у траву

Я не один — в сусідстві мурашви —уплетений в густе ткання трави:вбираю неба глибочінь ув очі,сухий ручай струмкоче по обоччі,засвідчує, що він іще

Висить сорочка на сучку смиренно,байдужа і відчужена від мене,і я — наче дозріла вже зернина,що вилущилась із лушпиння нині.

Землице рідна, ти вуглієш в жмені,та шелестять вуста мої зеленіслова безбарвні про минущий час,про те, що жив я на землі не

Та знаю я, що кожна мить світаннястає поволі хвилею смеркання,а те, що видивляв углибині,присутнє вже давним-давно в мені.

Під спиною ворушиться коріння,а голос мій, долаючи тяжіння,підніме затверділі імена;та порохом осиплеться луна,зостанеться в повітрі тільки смуга.

Зіржавіла на вітрі, мов кольчуга,затисне плоть сорочка

У себе, в небо — тону одночасно,і погляд нерухомий тихо гасне,і мить злиття із всесвітом прекрасна,що навіть смерть безлика не страшна.***

0
0
61
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Приметы потепления
Страдания юного Вертера краткое содержание
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+