1 min read
Слушать(AI)Моїй матері БГейне
Генріх Гейне в перекладі Максима
Я звик високо голову держати,
Бо маю честь і мужність без догани;
Хай сам король мені у вічі гляне,
Не опущу я їх, кохана мати.
Але тобі наважуся сказати:
Хоч дух у мене гордий, нездоланний,
Та біля тебе непокора тане,
Бо звик тебе, святу, я шанувати.
Моя душа подолана
Високою, прекрасною душею,
І в небеса я лину разом з нею.
І каюсь я за вчинки, що
Твоє високе серце, серце миле,
Що так мене усе життя любило!
Рильський Максим
Стихи Максима Рильського. 1895—1964. Украинский советский поэт, переводчик, публицист, общественный деятель, лингвист, литературовед. Автор стих
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Отрута
Богиня, смертного зустрівши юнака, Жагу запліднення не в силі потаїти, На його кинула полуменисті І щезла в запусті, принадна і легка
Ніцше
Змію, людину, сонце та Благословив він у високих горах: Премудрість, світло, серце, міць крила Для бур, для щастя, для висот прозорих
Фреско-сонети Христіану З
Генріх Гейне в перекладі Максима Я фіміаму не каджу Золоченій, всередині пустій; Не простягну руки людині тій,
Діана
Заснув Ендіміон на місячній поляні, Де смольний дух трави і сосен престарих До милих уст його, рожевих і пухких, Богиня хилиться в нестримному бажанні