«Поле Шляхи Могили»

Поле.

Шляхи.

Могилиі чебреці, чебреці.

Ліс, цукроварні, села,ніж і одріз у руці.

З братом пішов я в повстанці(брата тепер нема!за Перекопом на станціїплакав по нім туман).

Вийшли з оселі, веселіконі іржали на путь,грузди озерні даліу золотім меду.

Хлопці!

За вільну волю!

Хлопці-повстанці, в гурт…й серце забилось пістолемв темний дубовий мур.

В лісі засіли білі(ніч за рікою йшла).

Зорі в синяву билисьі витикались на шлях.

Змовкли на мить рушниці.

Був в тім чеканні жах,й темно-таємною птицеюв небі блукала душа.. . . . . . . . . . .

Що це?

Дух баговиння?.

Брате, я досі

Ах мої кінні, кіннідум моїх буйні жита.