Цок!
Цок! по
На підошві стежки дві
Це я вам
Чобітки.
Не дивіться, що я плюну,
Розітру, як скло блищить.
А який, який я
В цю веселу мить.
Аж по лікоть голі руки:
Праця в хаті, а
Цитьте, йдуть до мене з
Цок-цок! по цвяшках!. . . . . . . . . . . . . . . . .
Пальці правої в живиці
Сучу дратву я, шарпак*,
Але очі — зоряниці,
А на серці — мак.
Віск
Раз і… два.
І зігнув я знову спину
Пара буде ще нова.
Шило в шкіру зашилив я,
Дратва шиє, шаркотить,
Шепіт в шварі… Шив я, шив я
Швидко в шевні все біжить.
Раз-два!
Раз-два!
Пара буде ще нова!
На колодці маю чобіт,
Прошу тих, хто з смаком робить,
А я знову дратву в руки,
Потім цвях, а далі…
Цок-цок! по
На підошві стежки дві
Це я вам
Чобітки…______________* Жебрак (від: «обшарпаний»)..