Увечері проходжу по майданахі гамір залишаю позаді.
І слухаю (за містом, на горі),як шелестить траваі коні хвиль басуютьна за?водях рікимовчазної.
І от —тривога, коні, зойкчаїний,і бунтом пахне баговиння.
У золотих обіймах сонцяя бачу марево примар.
А там, за хуторами,вітри і гони(бій! тромбони!),гудуть тривожно телефониі серце так
Й курить, і гонитьв
Увечері я чую,як шелеститьтрава.
