Сидить москаль коло лави,
Порох насипає.
Аж підходить стара
А що то?» —
А что ж?
Икра салдацкая,
Став москаль брехати.
Вить с энтаво у нас, бабка,
Выходют
Почекай же, бісів сину,
Стара собі каже,
В мене живо ікра
У печі
І йно лихе
З хати одвинуло,
Баба порох та до печі
Печі як не
Чи ж не диво з москалями,
Баба
І в ікрі ще москалина,
А що виробляє?!»