1 min read
Слушать(AI)Будівлі дні ніхто не вирішив
Будівлі дні ніхто не вирішив,
В очах від Вавилону — чорно.
На каторзі жорстоких
Так тяжко душить слово-жорно.
Все рідше злет.
Мотор задиханий,
А нерви тріпотять, як троси,
І, коли серце раптом стихне,
Нас зрадять крила альбатроса,
И не відчуємо, що
Життя, від творчости криваве,
Що нам призначена двозначна,
Як поцілунок Юди, — слава.1933
Маланюк Євген
Маланюк Євген. 20 января 1897, Новоархангельск — 16 февраля 1968, Нью-Йорк. Украинский писатель и поэт, культуролог-энциклопедист, публицист, ли
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Із “Полину”
Тут ті ж невільники злиденні, Тут та ж сліпа і рабська кров, А там ім’я посмертне Вже обертається в
Напис на книзі віршів
Напружений, незломно-гордий, Залізних імератор строф Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф
Фастівська ніч
Готична ніч На небі, як у книзі, Механіка виконує закон Холодний місяць — лисий метафізик
Вічне
1 Досі сниться метелиця маю, Завірюха херсонських вишень Золоті Ті очі
