Напис на книзі віршів

Напружений, незломно-гордий,

Залізних імератор строф

Веду ці вірші, як когорти,

В обличчя творчих катастроф.

Позаду — збурений

В похмурих загравах облуд,

Вони ж металом — morіturі

Сурмлять майбутньому салют,

Важкі та мускулясті

Пруживий одбивають ямб

Це дійсности а не

Звучить громовий дифірамб.

Ось — блиском — булаву

Скеровую лише вперед:

Це ще не лет, але вже наступ,

Та він завісу роздере.

Шматками розпадеться морок,

І ти, нащадче мий, збагнеш,

Як крізь тисячолітній

Розгорнеться простір без меж.

Збагнеш оце, чим серце билось,

Яких цей зір нагледів мет,

Чому стилетом був мій

І стилосом бував стилет.