Маланюк Євген

Маланюк Євген

1,003 карма
Маланюк Євген. 20 января 1897, Новоархангельск — 16 февраля 1968, Нью-Йорк. Украинский писатель и поэт, культуролог-энциклопедист, публицист, литературный критик. Автор стихов: Молитва, Знаю — медом сонця, Фастівська ніч, Степова Еллада, Прозріння.
Все работыПоиск

Сьогодні

от·
1
Біла лагода яблунь в цвіту
П’ю життя моє спрагненно-радо
Прийдеш, прийдеш
Читать дальше

Ісход

от·
Не забути тих днів ніколи:
Залишали останній шмат
Гуркотіли й лякались
Під утомленний грім гармат
Читать дальше

Фастівська ніч

от·
Готична ніч
На небі, як у книзі,
Механіка виконує закон
Холодний місяць — лисий метафізик
Читать дальше

Будівлі дні ніхто не вирішив

от·
Будівлі дні ніхто не вирішив,
В очах від Вавилону — чорно
На каторзі жорстоких
Так тяжко душить слово-жорно
Читать дальше

Зловісне

от·
Знов захід буряний
Недобрий
Знов пророкує кров’ю літер,
Що ми загинем, яко обри,
Читать дальше

Біоґрафія

от·
1
Завжди напружено, бо завжди — проти течій
Завжди заслуханий: музика, самота
Так без шляху, без батька, без предтечі
Читать дальше

Строфи

от·
1
Ти виростала, квітла й
І втілилась — в медвяний
Та яблука
Читать дальше

Молитва

от·
Все упованіє моє На Тебе, мій пресвітлий раю…                 Т
Воркував голубий Іордан за її плечима,
Крильми срібними краяли вічну блакить голуби,
Її звали Марія
Читать дальше

Стилет чи стилос

от·
Стилет чи стилос
– не збагнув
Вагаються трагічні терези
Не кинувши у глиб надійний якор,
Читать дальше

Юрієві Дараганові “Вас пригадало милий Юріє”

от·
Юрієві
Вас пригадало, милий Юріє,
Це літо хворе і жагуче,
А Ви вже там
Читать дальше

Прозріння

от·
Всі вироки, здається,
Рвучким і ярим віршем… А
Ще догнива, як здохлий бронтозавр,
І труп — горою — мертво бовваніє
Читать дальше

Ave Caesar співучий серпне

от·
Ave Caesar, співучий серпне,
Августійший владарю літ
Солодощ пізніх овочів терпне,
Сяйво твоє все більш
Читать дальше

Серпень

от·
Herr, es its Zeit
Р
М
Час,
Читать дальше

Знаю — медом сонця

от·
Знаю — медом сонця, ой Ладо,
В твоїм древнім тілі — весна
О моя степова Елладо,
Ти й тепер антично ясна
Читать дальше

Степова Еллада

от·
1
Повіє вітер з Понту
Скитський
Прокинеться, зітхне, і буйна
Читать дальше

Присуд

от·
Ані шаблі, ані
Не схрестити в останнім герці:
Та ж камінно-мертва душа,
Те ж безлюбе і чорне серце
Читать дальше
Показать больше