або вірш без початку та кінцягойдався тиші дивний щемвдяглись рослини в колір медумовчав комп’ютер і дощемдоїлася корова небаледь ремигала вітерцема з-під цеберки зорелітузміївся сизим ручаємнаволглий мотузок орбітиу хмаровище вгрузнув крикта й розчинився в громовиськуіншопланетний чередникна неземному пасовиськуточився крізь планету вінаж до самого серцевиннябо зв’язаний був з світом цимвузлом набряклого коріннята потім вперто пророставсебе відчувши невмирущимбо час ізнов дощем ставава обрій всесвітом Тому що
1 min read
СлушатьПланета дощів
0
0
Give Award
Кацай Олексій
Кацай Олексій Опанасович (нар. 7 червня 1954 р.) — український поет, прозаїк. Пише українською та російською мовами. Член Національної Спілки п…
Other author posts
Магнітні джунглі
Зо шлаку тут сонцяі місяціне кругліа в металевій млідзвенять магнітні Тут кожен промінь мов сталева нитьбринить в іділії геометричнійкрізь котру ртутна річкацебенитьбездушно наче той процес І ніч немов лискучий антрациті механічно до пул...…
Квітка
Хоч всеньку ніч краплинки зорепадушукай, та їх не знайдеш ти ніде,бо тільки-но зоря на землю пада,вона відразу квіткою стає Горить її проміння — не згорає,згущавившись у теплі пелюстки,і пахощі чужого небокраюусе живе бентежать навкруги ...…
Гра в дурня
Космонавтам Час цифри у століть числітахлює, взнавши гри закони:вмирають биті королі,хоч невпольовані дракони,недобудовані міськіпалаци та сільські хатини,незавойовані жінки,невідвойовані країни,усе чекають їхніх військ,наказів, закликів таb...…
Вогнептах
Де зорі блищать мов облізлий той хромде хмари із обрієм скутіворуше пташина вогненним криломщоб темряву з неба Не в змозі злетіти мабуть що від рана може ще дуже заранопроте вже минуле зникає і намлишає лиш пасма І вже розпросталися крил...…
Comments
You need to be signed in to write comments
