або вірш без початку та кінцягойдався тиші дивний щемвдяглись рослини в колір медумовчав комп’ютер і дощемдоїлася корова небаледь ремигала вітерцема з-під цеберки зорелітузміївся сизим ручаємнаволглий мотузок орбітиу хмаровище вгрузнув крикта й розчинився в громовиськуіншопланетний чередникна неземному пасовиськуточився крізь планету вінаж до самого серцевиннябо зв’язаний був з світом цимвузлом набряклого коріннята потім вперто пророставсебе відчувши невмирущимбо час ізнов дощем ставава обрій всесвітом Тому що
1 min read
СлушатьПланета дощів
0
0
Give Award
Кацай Олексій
Кацай Олексій Опанасович (нар. 7 червня 1954 р.) — український поет, прозаїк. Пише українською та російською мовами. Член Національної Спілки п…
Other author posts
Нічні метелики
Мов монстр предковічниймісто спитьа в його нутрощахпоплямлена очиськами юрмаа чи розквяцянаобличчями пітьмавивчає вулочок нуднихнудотні мудрощів кавернометріїневігластвалунинесамовитозрадившисвої дитячі сниі сиві зорі на проміння спершись костурик...…
Скарб
Б Мозолевському Пагорб я розкопавіржавих мелодійа ввижались менізолоті скарбита в таїлищах іншопланетних лодійпам’ять зоряної Я приймаю безнадеги повну дозу ізгадую рипучі скіфські пісні-і-і-іщо викручувало з себестарого возудерев’яне ко...…
Давня легенда
Мовчазно з простору відстані робитьзоряна яхта в сузір’ї Кіляй розповідає зістарілий роботнам про планету Слухаємо молоді та дурненькізопалу блиск не сховавши очейз вуст механічних лункі побрехенькипро батьківщину Ніби колись не у небі п...…
Мої мемуари
Коли я зістарюсь,то напишу мемуарипро височину майбуття,в якому я плив повсякденновсупереч хвилямпохмурого часуморя століть Про те майбуття,що повсякчасвиносить сотні наругвід теперішнього, але ліпитьз байдужих молекул хвилинприйдешнього сяюч...…
Comments
You need to be signed in to write comments
