Мов монстр предковічниймісто спитьа в його нутрощахпоплямлена очиськами юрмаа чи розквяцянаобличчями пітьмавивчає вулочок нуднихнудотні мудрощів кавернометріїневігластвалунинесамовитозрадившисвої дитячі сниі сиві зорі на проміння спершись костурикудись уходятьшкутильгаючиі вразлишився чвиркз плаского чорнопросторуй дав з нього чосу часнема розрад ні в поті ні в польотіпротеі танцюристи в ланцюгахі співаки із кляпами у ротідолають жахбо ще метеликияким з крилець пилок здмухнулонічні метеликиз міжгалактичних креслетять збираючиіз брам дахів та мурівпо крихтісвітловимерлих небес.
1 min read
СлушатьНічні метелики
0
0
67
Give Award
Кацай Олексій
Кацай Олексій Опанасович (нар. 7 червня 1954 р.) — український поет, прозаїк. Пише українською та російською мовами. Член Національної Спілки п…
Other author posts
Вертаємось
Пропахнувши торішнім листям,вкриває ультрафіолетмоє загублене князівствона найзабутішій з планет Бузкові хмари видихаєзаслаблий вітер зорь крихких Безгучно час перетераєзалізні клямри брам важких В степах зотліли…
Миттєкрай
У венах кров застигла наче в дроті мідьі мармуровим світлом лиця оповитізавмерлі навіки по різні боки митісебе знайшовши врешт у всесвіті Не міст брукований а невагома митькраї миттєвості єднає і у світінемає сил її утримать а графіттіслідів ...…
Грабіжники могил
В пригод запаморочливому вирізненацька впав я на шляхів розкриллівідчувши що не зможу більше крастив забутих склепах зоряних І зморений мов динозавр останнійстеп сивий зачаївся у чеканніхоч гучно з пляшки вибиває корокмій вічно п’яний Зр...…
Міжзоряне таксі
Коли розчиняється ніч у прозорій росіміжзоряне я викликаю для тебе Ми цілуємось довго прощаючись а мовчазнийводій нас чекаєі ховає за склом вигляд свій Прошепочу щоб не чув він “любов не зникайу дня нескінченності не І відпрацювавши...…
Comments
You need to be signed in to write comments
