Мов монстр предковічниймісто спитьа в його нутрощахпоплямлена очиськами юрмаа чи розквяцянаобличчями пітьмавивчає вулочок нуднихнудотні мудрощів кавернометріїневігластвалунинесамовитозрадившисвої дитячі сниі сиві зорі на проміння спершись костурикудись уходятьшкутильгаючиі вразлишився чвиркз плаского чорнопросторуй дав з нього чосу часнема розрад ні в поті ні в польотіпротеі танцюристи в ланцюгахі співаки із кляпами у ротідолають жахбо ще метеликияким з крилець пилок здмухнулонічні метеликиз міжгалактичних креслетять збираючиіз брам дахів та мурівпо крихтісвітловимерлих небес.
1 мин
СлушатьНічні метелики
0
0
67
Подарок
Кацай Олексій
Кацай Олексій Опанасович (нар. 7 червня 1954 р.) — український поет, прозаїк. Пише українською та російською мовами. Член Національної Спілки п…
Другие работы автора
“Ми завжди потрібні й своєчасні”
Ми завжди потрібні й своєчаснібо життєвий хитросплет подійнавіть у жахливості прекраснийі солодкий в гіркоті Ось котаючи слова по ротуя вчуваю цього світу суть —притаманний плоду присмак потуяк вітри дерева не Притаманно нам біля дорогиу...…
Закон черги
Навпіл розтято серця і осердяздерто гримасами з лиць людські рисивже не страшні ні хвороби ні списибо у скафандрах вийшовши з лісунам задарма пропонують безсмертяначе голодному варево з дертівгору здійнявши скоцюблені пальцічи то прибульці а чи то...…
Давня легенда
Мовчазно з простору відстані робитьзоряна яхта в сузір’ї Кіляй розповідає зістарілий роботнам про планету Слухаємо молоді та дурненькізопалу блиск не сховавши очейз вуст механічних лункі побрехенькипро батьківщину Ніби колись не у небі п...…
Миттєкрай
У венах кров застигла наче в дроті мідьі мармуровим світлом лиця оповитізавмерлі навіки по різні боки митісебе знайшовши врешт у всесвіті Не міст брукований а невагома митькраї миттєвості єднає і у світінемає сил її утримать а графіттіслідів ...…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
