Мов монстр предковічниймісто спитьа в його нутрощахпоплямлена очиськами юрмаа чи розквяцянаобличчями пітьмавивчає вулочок нуднихнудотні мудрощів кавернометріїневігластвалунинесамовитозрадившисвої дитячі сниі сиві зорі на проміння спершись костурикудись уходятьшкутильгаючиі вразлишився чвиркз плаского чорнопросторуй дав з нього чосу часнема розрад ні в поті ні в польотіпротеі танцюристи в ланцюгахі співаки із кляпами у ротідолають жахбо ще метеликияким з крилець пилок здмухнулонічні метеликиз міжгалактичних креслетять збираючиіз брам дахів та мурівпо крихтісвітловимерлих небес.
1 min read
СлушатьНічні метелики
0
0
67
Give Award
Кацай Олексій
Кацай Олексій Опанасович (нар. 7 червня 1954 р.) — український поет, прозаїк. Пише українською та російською мовами. Член Національної Спілки п…
Other author posts
Магнітні джунглі
Зо шлаку тут сонцяі місяціне кругліа в металевій млідзвенять магнітні Тут кожен промінь мов сталева нитьбринить в іділії геометричнійкрізь котру ртутна річкацебенитьбездушно наче той процес І ніч немов лискучий антрациті механічно до пул...…
Міжзоряне таксі
Коли розчиняється ніч у прозорій росіміжзоряне я викликаю для тебе Ми цілуємось довго прощаючись а мовчазнийводій нас чекаєі ховає за склом вигляд свій Прошепочу щоб не чув він “любов не зникайу дня нескінченності не І відпрацювавши...…
Вогнептах
Де зорі блищать мов облізлий той хромде хмари із обрієм скутіворуше пташина вогненним криломщоб темряву з неба Не в змозі злетіти мабуть що від рана може ще дуже заранопроте вже минуле зникає і намлишає лиш пасма І вже розпросталися крил...…
Старики
Шкутильгаючи йдуть дніу пітьмі як по стерніі роняє метеорівкраплі-сльози вогнянініч жаліючи їх нишкомвже і вітер ходить пішкиа за пагорбом що снитьпагорбоненятомсонях ледве мерехтитьжовтим циферблатом …
Comments
You need to be signed in to write comments
