“Чорні від страждання мої ночі”

Чорні від страждання мої ночі,

Білі від скорботи мої

Впали у твої свавільні очі,

Жадібні, глибокі і чудні.

Я тебе не хочу обминути,

Я тебе не смію обійти.

Дай мені губами

Ніжної твоєї доброти.

Диких орд незлічені

Розтрощили пращури мої,

Щоб несла ти гордо і

Груди недоторкані свої.

Щоб горіли маками долоні,

Щоб гуло моє серцебиття,

Щоб в твоєму соромливім

Визрівало завтрашнє життя.

І моє прокляття

Упаде на тім’я дурням тим,

Хто твоє солодке грішне

Оскверняє помислом гидким.

Стегна твої, брови і рамена,

Шия і вогонь тендітних рук

Все в тобі прекрасне і священне,

Мамо моїх радощів і мук!