1 min read
Слушать(AI)“Як добре те що смерті не боюсь я”
Як добре те, що смерті не боюсь яі не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюсяв передчутті недовідомих верств.
Що жив-любив і не набрався скверни,ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,і в смерті обернуся до життясвоїм стражденним і незлим обличчям,як син, тобі доземно поклонюсьі чесно гляну в чесні твої вічі,і чесними сльозами обіллюсь.
Так хочеться пожити хоч годинку,коли моя розів’ється біда.
Хай прийдуть в гості Леся Українка,
Франко,
Шевченко і Сковорода.
Та вже!
Мовчи!
Заблуканий у пущі,уже не ремствуй, позирай у глиб,у суще, що розпукнеться в грядущеі ружею заквітне коло шиб.
Стус Василь
Стихи Стуса Василя. Васи́лий Семёнович Стус (6 января 1938 — 4 сентября 1985) — украинский поэт, диссидент, политзаключённый. Герой Украины (200
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Дума Сковороди
Блакитний світ — як блекота, Блакитний світ — звечірнів З тобою ж — тільки той і та,і тільки те, що вірне Чи йми їм віри чи не йми —вони живуть, як п’ють
“Звіром вити горілку пити”
Звіром вити, горілку пити — і не чаркою, поставцем,і добі підставляти спите вірнопідданого лице І не рюмсати на поріддя, коли твій гайдамацький рідріжуть линвами на обіддя кілька сот божевільних літ І не бештати, пане-брате, а триматися ...
Цей біль – як алкоголь агоній”
Цей біль — як алкоголь агоній,як вимерзлий до хрусту жаль Передруковуйте прокльониі переписуйте печаль Давно забуто, що є — жити, I що є — світ, і що є — ти
“Попереду нарештi порожнеча”
Попереду, нарештi, порожнечаi довгождана Вiчнiсть пiзнаю,даровану годиною лихою А бiлий свiт — без кольору i звуку,нi форми, нi ваги, анi смаку —розлився безберегою водою Цей бенкет смертi в образi життящасливого вiдстрашує i врочит...
