2 min read
Слушать

Слово

В форму слова твого перелито жадання,скажеш «яблуко» — вмить заопуклиться плід,сік на пучках проступить лише з дотикання,тінь пообіч застигне кружальцем, як лід.

Слово суще, лукаве, спасенне,перемліле в устах — хоч кричи.

Промовляєш його цілоденно,цілонічно… Та слово мовчить.

Видихаєш його на свічадо,придивляєшся — крапля дрібна,і тьмяніє вона, мов окрушина згляду —мерехтить срібна нить шовкопряда,тоне, тане, сягаючи

Ставиш гілку-вербілку у склянку з водою,переводиш у слово незвіданий зміст —бачиш, ніби стіна поміж словом й тобою,сніг стоїть у твій зріст.

На стіні тій верба, розпорошена тінню,і разки розпорошених сойчиних крил,і синиці висять, мов кленове насіння, —розмахнулась ураз… біла труш… срібний

З джерела того слова непам’ять зринає,вже не зглибити, ні, ворушку каламуть,що колись пореклася вмістилищем раю,а тепер: в с е з а б у д ь, в с е з а б у д

Научися мовчать, переважувать тишу,так немовби до тебе і слів не

Тільки хто це по стінах крижиною

І гукає студено: —

Озирнувшись, бери олівець кольоровий,обведи свою тінь по шпалері старійі до неї промов власне слово ізнову —чи себе розпізнаєш в фігурі кривій?***

0
0
31
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+