Контрасти


Тут Бог пройшов на білому

Так ніби дмухав, а не йшов

І бачення було у нього інше:широке, кругове, по видноколі…а я слідком… провалювавсь по шию,

І об карлюччя погляд дер на клоччя.снувалися сніжини мурашині,і сажа плямувала

Сліди з-під ніг низалися обруччям,стискався зір обіддям, що

З-під снігу дріт виборсувавсь колючийі упікався реп’яшисто в

І глибшав шлях, вирівнювались руки,біль випромінювавсь крізь персні

Які міцні зі світом ще

Які ж глибокі у житті

Не вирвуся з полону снігового, —підсаджую угору погляд криком;— Хто відлучив єство моє від Бога?

І загубив у просторі великім?

Мій Господи.

І я був

Душа ж — безоболончаста, летюча…тепер все глибше нуриться у втому,бо присмоктавсь до тіла дріт

Звільни її, бо не роздмухать сажі,що крила, нача листя,

Снується чорно мурашина пряжа,що вже й очей заплющити несила…***

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий