1 min read
Слушать(AI)Пісня Сіроманця
Познайомився з лісом, травою, грозою,
І на лапах моїх доцвітає весна.
Походив по снігах, понапивався водою,
Понаслухав рушниць – їм немає числа.
Вийшла з дому зоря й піднімає вітрило,
Степ з лиманом лягли – ждуть вітрило
З-поза хмари на вечір дощем засвітило
То вже я народивя при дубовій
Познайомились дні, день за днем за собою,
Невелике життя засміялось і –
І тече далина, як ріка за сосною,
І в Сашковому зошиті il a neige…1976
Вінграновський Микола
Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Прелюд № 13
За віком вік — до Курської дуги Від пірамід — до атомної згуби Завіса Все, товариші боги
В Орську
Не ти сидів тут, богом битий, Не ти орав слізьми Орю, Тут цар сидів, очима бликав, Царі отут ноздря в ноздрю
Сонет
Зоря над містом піднімає весла Зоря чекає, доки тиша скресне, Доки присплять дівчата свої весни, Доти зоря над містом не шелесне
“Сміятись вам мовчати вами”
Сміятись вам, мовчати вами, Вашим ім’ям сповнять І тихотихими Проміння пальчиків