Путь

Поспішала кудись на мітинг,вже смеркало і люкси цвіли,і здавалось: в далекім століттінедалеко трамвай плив. Погасала прозора осінь,і бадьоро дзвенів крок. Я чомусь одкидала косий почувала: бунтує кров. Повернула до трамвая…

Посьолок на горі, а там — завод сизий. На серці пелюстки так тепло-тепло: мак. Вже одцвірінькав птах свої жагучі меси За обрієм зима.

Витанцьовують, Дзвінко, дзвінко Про весілля революцій Цоки-цоки-цокотки!

В зелених композиціях сьогодні ріс,а потім довго з корпусами,з міськими корпусами розмовляв. І руки бліді, наче місяць.…його, його далекий сніп!до мене геній простягав— то Леонтовича зелений,зажурний, як осінній дощ. Журба, турбота, і…

Цок! Цок! по На підошві стежки дві Це я вам

Напередодні зливсумніву голубогона кучері весния головукладу. Хто не погас на зоряну дорогу,а каравели думв пустелю не веде? Ах, пам’ятаю я— повстання на Вкраїні,заграви, дзвін пожеж— на барикади,— крик,тривожні ночі, степ,такий, як…

Ми проходили повз Ми — любовниця і я. Сонце грало на сопілку,грало липко на сопілку —ліденцеву. Я за руку її взяв,й наші очі упірнулив легіт.

Ох, нарешті!. Прокотилась!. Гармати грому вдалечінь, Нема хмарин важкого тіла