Ми проходили повз
Ми — любовниця і я.
Сонце грало на сопілку,грало липко на сопілку —ліденцеву.
Я за руку її взяв,й наші очі упірнулив легіт.
Ах, як легіт засміявсьі бузково, і тендітно,коли дзвінко біля серцяна пляшках хтось вибивав.
І звернули ми на стежку…чи то в сонце увійшли?— Розкажи мені, соколе,про світанок?…над криницею світанок,а навколюшках
Метушилася заграва;в спогад бив прозорий шлак,леопардило м’язами —я як криця був міцний,а вона тополю знала,що, струнка, весніла
Ми проходили повз шахти
Ми — любовниця і я.
