За обрієм
Дайте мені можливість злетіти за обрій -
Тут прочитала я сотні книжок,
І омани життя вже мені знайомі,
І глибока тиша поміж лапок.
Дайте мені відчути свободу знову -
Інколи легковажність необхідна,
Щоб заримувати з мовчанням слово,
Щоб більше любити землю, яка мені рідна.
Не назавжди, але піднятись вище -
Над клопотами, над дрібницями, над юрбою,
Над часом, який поступово молодість нищить,
Над каменями, над ніччю тихою, золотою.
Серця, які перетинають кордони,
В темпі вальсу злітають до неба,
Долаючи всі перепони,
У світі таємниць вірячи в себе.
Знайти полотна славетно-яскраві,
Відчути кольору ритм примхливий,
І з танцем серця в високій октаві
Повернутись туди, де пил та зливи,
Де буденність легка, як сатин і м'ята,
Де вирують пристрасті в базах даних,
Де можна вічність справам віддати,
В дрібних деталей тонучи океанах.
Марина
Другие работы автора
Довіра
Людьми керують гормони, А суспільством - товсті гаманці Та великі ЗРК. Щоразу у великому місті
Пантеон
От завершу писати дисертацію з Вас, І що далі? Чи зникне з мозку холодний компас, Розібраний на деталі?
Кампус
Місце життя І місце втечі, Місце моїх шанобливих речень, Того, що на жарти може скидатись,
Коли чекаю
Коли чекаю на Вас Там, куди Ви не прибудете, Моя душа вкривається зеленим мармуром, Крізь який проростають лілеї.