·
2 min read
Слушать

Кампус

Місце життя

І місце втечі,

Місце моїх шанобливих речень,

Того, що на жарти може скидатись,

Моїх спроб з усім розібратись.


Темрява душ,

Роботизовані свідомості,

Гра в забуття,

Переповненість недовірою,

Надто скрипучі двері,

Кілогери,

Хтось скористався підключенням до системи...


Я не вірю нікому,

Але варто жити в цій дилемі.

Я не вірю людям,

Які не вірять мені,

Але потрібні елементи

Не згорять у вогні змін...

Вночі нечемні люди продають квіти,

Користуючись лексикою часів палеоліту.


Люди навколо -

То бентежники,

То чаклуни,

Хтось розквітає від голосу свого луни,

А хтось,

Попри пустий гаманець,

Шукає ключі до чужих сердець.


За дверима

Серед паперів

Долі людей вирішують випадок

Та система,

Я торкаюсь іншого світу,

Вписуючи до нього свою міфологему.


Тут стандартів не два, а тисячі,

І мовчить моє серце,

Вперше за довгі роки

Мовчить.


0
0
41
Give Award

Марина

My poetry doesn't reflect my feelings. It mostly stems from observation and communication with the others and sometimes from long days of readin…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Я только малость объясню в стихе
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+