Коли чекаю на Вас
Там, куди Ви не прибудете,
Моя душа вкривається зеленим мармуром,
Крізь який проростають лілеї.
Непомітно згортаються зорепади,
Бо нічого більше бажати,
Крім радості літати
Уві сні.
Розгадуючи коани
Покоління останньої літери,
Я знову тікаю до книжкової фортеці.
В ній все вкрито віршами
Та зеленим мармуром.
До того, як щось зробити,
До першого кроку
Я проведу вічність у пустелі
Під небом, вкритим зорями.
Падаючи або злітаючи
В Ваші безкраї космічні очі,
Тимчасово втрачаючи далекоглядність
Та самокритику,
Знаходячи більш досконалу версію себе,
Я розгризаю зелений мармур
Нових книг,
Будуючи нові сади
Семіраміди.
Тисячі років поспіль
Ми бачимось лише уві сні,
А гроза Вашого погляду
- Це стихія,
Від якої кипить океан
Та розлітається вщент
Зелений мармур.
Зникають літаки
В Бермудському трикутнику Ваших очей,
Де будь-хто зможе мене локалізувати,
Але не евакуювати,
Бо там не можна не загубитися.
Тікаючи від життя,
Від усього матеріального,
Натрапила на Тадж-Махал Вашої душі,
І тепер Вам навіть не потрібна моя адреса,
Бо цей голем
Завжди поруч,
Літає тінню
Над неозорими світами
Там, де закінчується Майя.
