1 min read
Слушать(AI)Спроба міри
Від роздолля біль під серцем:леле, що за глибина!
Синь-блакить черпав наперстком,щоб добутися до дна.
Та блакиті прибувало,хоч росла щодня жага,пив захлинно — було мало,синь кипіла в
І метелики летіли —білим-білі пелюстки,покривали всеньке тілосвітлим полиском луски.
Треба глиб мерщій пронурить,щоб майбутню змірять путь,треба здерти власну шкуру,щоб безмежжя осягнуть.
Вниз — угору, вниз — угорутіло пада —
Зверху струмені прозорі,знизу — течія
Навперекидьки і плазомміряв вперто глибину,та, знеможений, щоразукликав землю рятівну.
І, пізнавши неспівмірністьвласну з обширом глибин,міряв кроком чітко, рівнодалеч мірою хвилин.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Співвідношення
Мало, мало, ой мало життя,аби втішити всіх і розрадить,перейнятись до всіх співчуттям,по голівці кульбабу погладить Мало рук, мало серця меніобійняти, любов’ю зігрітидні старечі і плечі сумні,безпросвітне сирітство на світі В моїх подиха...
В горах
Агасі Вповзали в долину конопляні хмари,тягуче-повільно, неначе вві сні І світ твердокорий робився примарним,і вітер ловили хрести І відстань у часі сама скасувалась:пощезли всі свідчення, знаки
Межі
Зіпнувсь на пагорб — крутогляд широколано простелявся,і жайвір літо звістував — на мідяну струну низався Рука спроквола тінь несла, коли поля благословлялаі вруна гладила густі хвилясто-ніжно, Блакитним опадом небес повільно світло струм...
Цар природи
Золота маска сонця впікалась в обличчя:запечатувавсь дух, очі піт Та й висока ж ціна за дешеве величчя —знеосіблений лик, зверху плівка Облягає всю плоть золота оболонка,і стає захисною глуха нагота;затікає за шкіру розтоплений тонкодля ...
