До портрета Саксаганського

Дивлюсь,

Кабице незрівнянний,

На молодечий твій портрет,

І зачарований, і

Тобі присвячую сонет.

Кому артиста серце знане?

Йому зрідні лише поет:

Вони і житейськім

Під шум чарок і

Пливуть в країну снів та вроди,

У тихий світ, на ясні води,

Під срібло невідомих зір;

Обом земне все зрозуміле,

Обох несуть прозорі

В незнаний голубий простір!

1918 г.