Маркові та Ії— на далеку дорогу до
Піонери країни ішлинеодмінно зі сходу на захід.
Куля сонця — вогнистий маґніт —всіх тягла в далечінь за собою.
На возах — найцінніший вантаж:непокора, відвага і мрія,і уперте бажання дійтидо найдальших, останніх кордонів.
По дорозі — безмежжя степів,індіянські ворожі ватаги,і пульсуюча вена землі —всемогутня ріка Міссіссіпі,і стіна загартованих скель,і безводна безлюдна пустеля —але ось: іще миля, ще двіі — мета вже відкрита для ока!
Чи мета це — чи, може, межа?
Океан — нескінченна стихія —і людина на берег стаєупокорена, з серцем відкритим:ось і він — цей останній кордон!
Не здогнати нам сонця ніколи.
Кругобіг по планеті-землізавертає нас знову до старту,до основ, до початків життя,до глибин свого власного я.1980
