1 мин
Слушать(AI)“Сидимо біля погаслого вогнища”
Сидимо біля погаслого вогнища,перетрушуємо в долонях попіл,розтираємо витухлі геть вуглини:а що як зажевріє раптом жар?
Тут темно і темно там і ще далі темно,але жар ніби жевріє.
Ось він! задумано каже друг,очі його туманіють страхом.
Бачу, відказую скорбно другові,придивляючись до нічних світлячків.
Сидимо біля погаслого вогнища —століття, друге, третє,жар не стухає, не гасне.
Такщо друг, коли невіра його нестерпна,називає купину вічним вогнемі просить сірника,щоб запалити цигарку.
Стус Василь
Стихи Стуса Василя. Васи́лий Семёнович Стус (6 января 1938 — 4 сентября 1985) — украинский поэт, диссидент, политзаключённый. Герой Украины (200
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Світанок у лісі
Щось бризнуло попереду, Наринуло і У груди подорожнього Заледве голубим
“То як тобі пенати”
То як тобі пенати Тягнись, як шарий віл Десь шамотить Хрещатикі кішлиться Поділ Подзенькують трамваї,автобуси снують,оденки десь справляють,
Редьярд Кіплінґ – Синові в перекладі Василя Стуса
Редьярд Кіплінґ – Синові (в перекладі Василя Коли ти бережеш залізний спокійвсупір загальній паніці й клятьбі,коли наперекір хулі жорстокійміж невірів ти віриш сам собі Коли ти вмієш ждати без утоми,обмовлений, не станеш брехуном,ошукани...
Мумiя
1Голова його заполонена спогадами (Вiчне перемелювання однiєї iстини:гримаси пiдлостi,пiдлiсть пiдлостi,пiдлiсть пiдлостi пiдлостi) Хтиво показує старечим ротом :те, що було 1968 року нової еривiддзеркалює,нiби в мертвiй водi,подiї 1968 ...