Хати, немов гриби червоні,ростуть під вітром буйновійним.
У черепицю дощ задзвонить.
Моє село, ти ще спокійне?
По давніх війнах, що минули,в лісах багрових виють лиси.
Ще люди заграв не забули,знов над селом комета висить.
В ріці дівчата сонце миють,прийшли над воду вільхи рядом.
Тут орють від століть, тут сіютьі бунтарів карає влада.12 квітня 1935
