Я витесав поему з срібла,поема — мов ялиця.
Весна спинилась і приблідла,мов з дива молодиця.
Співай, сокиро, теслі безум,розтісуй пісню знову!
Углиб, до дна співуче лезовстромляю в корінь слова.20 січня 1935
1 min read
СлушатьДо дна
0
0
16
Give Award
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …
Other author posts
Сірий гімн
Стовпи із попелу угору Міста в дротах — під вітром ліри Це тут, де мурів скупість взором,без сяйва навіть сонце сіре Тут люди, мури і бацилітим самим піддані законамі тулуби печей похилі,де розцвітають іскор грона…
Знак дуба
За греблею трьох днів і трьох ночей, де вир закляклий,безодня зелені в півсоннім півбутті безкрая Прив’язані до пнів, попутані вітри й бог лякустолиций, хитрий бог, що все нове обличчя має Приземні блискавиці-змії сковзають пнямислизьким...…
Пісня про ізгоя
Чи ви знаєте пісню вигнанчу,чи ви чули коли вже її Наболілу, бунтарську й підданчу,що в ній туга, розпука і їдь Ох, зворушення в серці заплаче,не дає говорити мені Чи ви знаєте думи бурлачі,з криком болю замовклим на дні…
Наука
Навчися в теслів ремесла,навчись тесати слово Весна лірична відплила,теслярське літо знову Горю молитвою сокири,ношу із срібла строфи Летять слова в співучий вирійпід неба синім мохом…
Comments
You need to be signed in to write comments
