Змикались міцночорні мацавки імликрізь них точились миу небовони висмоктували насаж до нейронів днавтекла злякавшись ошелешена лунаіз небаалезоравши ночі перелігсамотину із себе вичавив наш криктаки зробивши крокдо гомону зіроккрізь небоі довго руку подававнімій луніале вона сховаласьв теплому багніпід небомй вигадувала там собі богівякі не малираненосних голосіва крик зникавза небом.
1 мин
СлушатьКрик та луна
0
0
51
Подарок
Кацай Олексій
Кацай Олексій Опанасович (нар. 7 червня 1954 р.) — український поет, прозаїк. Пише українською та російською мовами. Член Національної Спілки п…
Другие работы автора
Скарб
Б Мозолевському Пагорб я розкопавіржавих мелодійа ввижались менізолоті скарбита в таїлищах іншопланетних лодійпам’ять зоряної Я приймаю безнадеги повну дозу ізгадую рипучі скіфські пісні-і-і-іщо викручувало з себестарого возудерев’яне ко...…
Давня легенда
Мовчазно з простору відстані робитьзоряна яхта в сузір’ї Кіляй розповідає зістарілий роботнам про планету Слухаємо молоді та дурненькізопалу блиск не сховавши очейз вуст механічних лункі побрехенькипро батьківщину Ніби колись не у небі п...…
“Всмоктала чорна ряска зорепад”
Всмоктала чорна ряска зорепадхапа парсеки ротом безупиннов акваріумі трьох координатмій зорелітяк без води У склі безодніпогляд вже померху порожнечузгусло безгомінняі темно навкруги і ні шешерхлиш нескінченність зорі нишком І ось тоді я...…
Астероїд
Нас, чорними зірками обпалениху кострубатих нутрощах всесвіту,несе гора, що улетілаз недобудованої планети Несе гора, літаюча в просторі,наш корабель зі згаслими дюзамиі в мікрофонах виє тиша,стиснувши мозок до скам’яніння Летить гора, щ...…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
