1 min read
Слушать(AI)Вертаємось
Пропахнувши торішнім листям,вкриває ультрафіолетмоє загублене князівствона найзабутішій з планет.
Бузкові хмари видихаєзаслаблий вітер зорь крихких.
Безгучно час перетераєзалізні клямри брам важких.
В степах зотліли
Піском розсипалися
Але серед розрив-травиблищить магічне коло.
Ковзну я в нього у пітьміі з цим полине рухомсамотньо-гордий звук сурмируїн тріумфом.
Бо знов до тебе,
Давня Русь,я з чорнопростору вернувськрізь галактичні таємниці.
Промінням вишиті зіниціповільно обертаються:вертаємось,вертаємось…
Кацай Олексій
Кацай Олексій Опанасович (нар. 7 червня 1954 р.) — український поет, прозаїк. Пише українською та російською мовами. Член Національної Спілки п
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Миттєкрай
У венах кров застигла наче в дроті мідьі мармуровим світлом лиця оповитізавмерлі навіки по різні боки митісебе знайшовши врешт у всесвіті Не міст брукований а невагома митькраї миттєвості єднає і у світінемає сил її утримать а графіттіслідів ...
Механічний жовтень
Від жовтневих дощів листя іржавієа речі виходять з помешканьі крокують по калюжамкрізь бризкотливе скливобезладу Підшипники краплинмеханізму погодицокотять вкриваючиповерхню вітру ледь смугастоюгальванопластикоюметалізованого Зношені реч...
Втеча
Світло розбилось на скалки і в кришталевому смерку безладдяледве в очах палахкоче смуток вечірнім багаттямварево чорних сузір’їв ллє порожнеча венована керамічні обличчя ворога і Відлюдкувате каміння викресливши з небокраюз прихистку хмар пур...
Відкриття пам’ятника
Вдосвітку змовкнуть труби органи й гітаривинайдуть раптом кола свої квадратуриі захворівши відчаєм архітектуритиша застигне темним гранітом нової Під покривалом давніх часів заховавшисьвипнуться очі наче вузли на піднесених лицяхболю чекаючи ...