1 min read
Слушать

Біля братської могили

Незримо, але чітко мінився хмари профіль.

В проміжках між дощами спалахували кохвиі, висвітливши сутінь, заціпеніли в страсі,бо, як і ти, уздріли провали чорні в часі.

З тих непомітних щілин тягло липкою цвіллюі листя вибивалось несправжнє,

І чувся плач:

Синочку, гіркий мій полиночку,чого ж ростеш далеко ти на чужім

Щоб зір не провалився, я притулив долоні —на пучках і на листях окалини солоні.

То парафін із хмари?

Чи захололе світло?

У чорному проваллі полин цвіте сирітно.

Долоні піднімаю, щоб затулити отвірв проламаному часі, та голос б’є

Ой не впаде ж соненько на твою

Ой прийди хоч дощиком та й до свого домоньку…»***

0
0
52
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Мальчик с трубкой
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+