1 min read
Слушать(AI)Весна
Росте Антонич і росте трава,і зеленіють кучеряві вільхи,
Ой, нахилися, нахилися тільки,почуєш найтайніші з всіх слова.
Дощем квітневим, весно, не тривож!
Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо,хто сипле листя — кусні скла на тебе?
У решето ловити хочеш дощ?
З всіх найдивніша мова гайова:в рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі,на вільхах місяць розклюють зозулі,росте Антонич і росте трава.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Балада провулка
Де, заламавши руки сині,рятунку кличе ніч намарне,колишуться п’яниці й тінібіля кульгавої ліхтарні Блакитним квітом похилившись,ліхтарня, мов лілея в’яне,і світ недійсний, тільки мишіведуть шевців на місяць п’яних В корчмі із зорями й дз...
Поворот
Вернувся я, де вільхи й риби,де м’ята, іви, де квітчасті стіни;і знов цілую чорні скиби,припавши перед сонцем на коліна Ой, похилилось надо мною,як мати понад сином, полум’яне І знов мене земля напоїть,мов квіт росою, поцілунком тьмяним<...
Автопортрет
Я все — п’яний дітвак із сонцем у кишені” Я — закоханий в житті Привітання життя” З першої книжки
Золотоморе
Йде дощ малин Племена бджіл шаліють Струни світлапоторгані Приїхали посли з золотоморя