Добре торгувалось

Чи в Києві, чи в Полтаві,

Чи в самій

З мазницею мужик

Помежи

У крамницях, куди глянеш,

Сріблом-злотом сяє,

Мужикові то й байдуже:

Він дьогтю питає.

У десятії

Два купці

І в десяту мужик

Відхиляє сміло.

Відхилив:

Добридень, люди!»

І й зачав питати,

Чи нема у них

Дьогтю де продати.

А купці переглянулись,

Стихача

Здесь не деготь, — йому кажуть,

Дурні

Добре ж у вас торгувалось,

Що все

І на продаж тілько два

В склепу зосталося!..»