1 min read
Слушать(AI)Ісус Христос розп’ятий був не раз
Ісус Христос розп’ятий був не раз.
Там, на Голгофі, це було уперше.
Умер од смерті, може,— від образ,і за життям не пожалів, умерши.
А потім розп’яли на полотні,у мармурі, у гіпсі і в граніті.
А потім розп’яли його в мені,і розп’яли на цілім білім світі.
І тіло з’їли, кров’ю запили.
Ще рік, чи два, чи десять, чи довіку?
І продавали образ з-під поли,і не дають умерти чоловіку.
Куди піду?
Куди тепер піду?
Де на землі земля обітована?
Казарми в Гефсіманському саду,
І всі народи — як розкрита рана…
Ліна Костенко
Ли́на Васи́льевна Косте́нко (укр. Лі́на Васи́лівна Косте́нко; род. 1930) — советская и украинская писательница-шестидесятница, поэтесса. Автор с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Гроза проходила десь поруч
Гроза проходила десь поруч Було то блискавка, то грім Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі
Затінок сутінок день золотий
Затінок, сутінок, день золотий Плачуть і моляться білі троянди Може це я, або хто, або тиось там сидить у куточку веранди Може, він плаче, а може, він жде —кроки почулись чи скрипнула хвіртка
Біла симфонія
Було нам тоді не до сміху Ніч підняла завісу –біла симфонія снігупливла над щоглами лісу А ліс, як дрейфуюча шхуна,скрипів, у льоди І хлопець, зворушливо юний,сказав із дорослим смутком:– Ти пісня моя лебедина,останнє моє
Ми виїхали в ніч
Ми виїхали в ніч І це було шаленство Збиралось на грозу Ми виїхали в ніч